Економіку тягнуть із «тіні»: що відбувається?

Величезні військові витрати і, як наслідок, гостра нестача грошей у держбюджеті – змушують владу шукати нові джерела його наповнення. У підсумку «недоторканність» втрачають цілі сектори економіки, які протягом десятиліть мали такий неофіційний статус.

Дали прикурити

Представництво Американської торгової палати ACC у Києві наприкінці жовтня минулого року публічно звернулося до влади із закликом «максимально активізувати зусилля для боротьби з “тіньовою” економікою». Зробити це пропонується «для забезпечення надходжень до бюджету і чесної конкуренції».

При цьому в АСС відзначили вже наявні успіхи уряду і силових структур. За підрахунками експертів, тільки за січень-жовтень додаткові надходження до держбюджету від «детінізації» становили $1,67 млрд. Багато це чи мало?

Нагадаємо, наприкінці грудня влада отримала від МВФ черговий кредит на $1,1 млрд. За словами прем'єра Д.Шмигаля, це гроші для фінансування «критичних витрат держбюджету». Тобто вже наявний ефект від детінізації можна порівняти із цією зарубіжною фінпідтримкою.

Дійсно, якщо звернутися до даних дослідження організації «Економічна експертна платформа» (ЕЕП), що містить оцінки як галузевих аналітиків, так і самих компаній-учасників ринку, можна побачити певну закономірність.

Усі три індустрії – алкогольна, тютюнова і паливна – традиційно вважаються лідерами з «тіні». Прагнення сховатися в ній викликане небажанням власників бізнесу платити державі акцизний збір (горілка, сигарети, бензин – підакцизні товари).

Рівень «тінізації» цих ринків різко зріс із початком повномасштабної війни, потім «тінь» так само різко пішла на спад. Зараз показник вищий за довоєнний тільки в тютюновій галузі. Тому насамперед на неї і було спрямовано увагу влади.

У 2024 р. Бюро економічної безпеки (БЕБ) відкрило 309 кримінальних проваджень щодо нелегального обігу цигарок, з них по 231 розслідуванню закінчено, винесено 137 судових рішень.

У т.ч. щодо відкликання ліцензій у 3 великих виробників: київське ТОВ «Імперіал. Табак. Лтд», одеське ТОВ “Оріон Табако”, яке пов'язують з одеським авторитетним бізнесменом В.Альперіним, київське ТОВ “Місцева виробнича група”.

У них вилучено понад 300 тис. кг тютюну і 16 ліній з виробництва сигарет, майже 7,8 млн готових пачок – загальною вартістю близько 1 млрд грн.

За 2023 р. втрати держави від нелегального випуску цигарок ЕЕП оцінила в 18-20 млрд грн або приблизно в $500 млн. Але це не тільки великі виробники.

Налагодити невелике сигаретне виробництво можна і в звичайному гаражі

На паливному ринку збитки від «тіні» набагато менші: «всього» 9-10 млрд грн. Однак і тут, на думку директора консалтингової групи «А-95» С.Куюна, є великий потенціал щодо наповнення держбюджету.

Навіть за 10-а найбільшими автозаправними мережами України спостерігається дуже великий розкид. Різниця в податковому навантаженні між лідером і аутсайдером рейтингу, на секундочку, в 3(!) рази.

Причому «економлять» АЗС, як свідчить наведена нижче інфографіка, не тільки на акцизі, а й на військовому зборі, прибутковому податку та єдиному соціальному внеску.

Зрозуміло, що зарплата працівника столичної АЗС відрізняється від тієї, яку отримує його колега на заправці в сільській місцевості. Проте, не може бути такої величезної різниці, якщо всі гроші виплачують офіційно, без «конвертів».

До речі, це пояснює, чому в ACC так перейнялися проблемою «тінізації» і в чому сенс заклику «забезпечити чесну конкуренцію».

Очевидно, що сумлінним компаніям-платникам податків складно змагатися з тими, хто має змогу скинути кілька гривень з ціни товару за рахунок «економії» на податкових відрахуваннях. 

Але це так само показує, що «детінізація» ринку – в інтересах держави, але не споживачів. Яким у цьому разі доводиться більше платити за бензин і сигарети. І горілку.

Так, той самий ринок алкоголю після приватизації державних спиртзаводів став набагато «прозорішим». На це вказує наведена вище інфографіка. При цьому у 2023 р. у вино-горілчаній промисловості повз бюджет пройшло 7-8 млрд грн, за оцінками ЕЕП.

Там також з'ясували, що і в найбільших торговельних мережах непродовольчих товарів податківцям та БЕБ є на що звернути увагу.

Як і щодо АЗС, у цьому сегменті можна побачити 3-кратний розрив за фіскальним навантаженням. Також інфографіка показує різноспрямовану динаміку за окремими компаніями у 2024 р.: хтось став платити більше податків, а хтось навпаки. Хоча ринкова ситуація у всіх одна й та сама.

Приховані резерви

Ще один резерв для збільшення бюджетних надходжень – гральний бізнес, легалізований в Україні з 2020 р. Очевидно, що ринок азартних ігор відрізняється стабільністю: тут немає різкого припливу учасників. Але так само немає і різкого відтоку.

Проте спочатку власники офіційних казино, букмекерських контор і онлайн-лотерей «відстібали» державі мало і неохоче.  На це звернули увагу... ні, не податківці (чомусь, хоча зрозуміло чому).

Питання стало предметом розгляду Верховної Ради, яка створила у 2023 р. слідчу комісію щодо зловживань у гральному бізнесі. За її оцінками, реальний обсяг ринку азартних ігор в Україні у 2022 р. становив 180 млрд на рік.

Водночас тільки трохи більше 1% цієї суми потрапило до держбюджету. Тобто легалізація цього бізнесу державі нічого не дала. Такого невтішного висновку дійшли депутати. Після цього в ситуацію втрутився Національний банк України.

Виявилося, що за його участю дуже легко розв'язати проблему т. зв. «міскордингу» – коли банки у змові з операторами азартних ігор змінювали код транзакцій для маскування реальної сутності цих платежів.

Гральні компанії звітували перед податковою про отримання грошей за альтернативні послуги: комп'ютерні ігри та мобільний зв'язок. У результаті більша частина їхнього обороту продовжувала залишатися в «тіні».

У 2023 р. НБУ виписав банкам за «міскординг» штрафи на 486 млн грн і скасував кілька ліцензій причетним фінкомпаніям. І результат не забарився.

Обсяг безготівкових операцій за легальним азартним сегментом зріс із 4 млрд грн у 2022 р. до 83 млрд грн. Відповідно, оператори стали відраховувати до бюджету більш значущі суми.

Минулого року тривала «детінізація» сектора. За 11 міс. «ігровики» заплатили до бюджету 16 млрд грн, на 70% більше, ніж за той самий період 2023 р. При цьому відрахування з податку на прибуток подвоїлися: 10 млрд грн проти 5 млрд грн роком раніше.

Позитивна динаміка очевидна, але говорити про повний вихід ігрової індустрії «в білу» дуже рано. Наприкінці листопада 2024 р. заступник голови комітету Ради з фінансової та податкової політики Я.Железняк повідомив про 51,2 млрд грн.

Це сума порушень, виявлених у галузі за результатами податкової перевірки. Причому 42 млрд грн припали на 2 найбільших онлайн-казино. Отже, «акул» цього бізнесу зараз справді «трясуть». Хоча ще донедавна на їхні «пустощі» (чомусь) ніхто не приділяв уваги.

Знову треба звернути увагу на розмір виписаних штрафів: понад $1 млрд. Можливо, якби тут та в інших проблемних галузях нарешті навели лад щодо справедливої та чесної сплати податків, то Україні й не знадобилися б нові кредити від МВФ?

Інститут соціально-економічної трансформації та центр CASE-Ukraine провели спільне дослідження, що дає вичерпну відповідь на це запитання.

Експерти проаналізували не окремі ринки, а механізми, через які фінансові потоки «течуть» повз держбюджет, формуючи «тіньову» економіку. Вийшла така картинка.

Найбільших втрат держбюджет зазнає від корупції на митниці (контрабанда плюс «сірий» імпорт) і в податковій службі («скрутки»). Конвертаційні центри – це тільки похідна від цих та інших схем.

Завозити в країну (наприклад) мобільні телефони і декларувати їх на митниці як гумові китайські капці по $1 – неможливо без співучасті митників, які за «помірну» плату закривають очі на невідповідність товару.

Красти мільярди гривень на фіктивних операціях з ПДВ – неможливо без співучасті податківців. На найвищому рівні. Залишатися при цьому безкарними неможливо без належного прикриття в силових органах.

З цього випливає, що головний ворог держави – не «тютюнники», «автозаправники», «ігровики» та «горілчаники». Головний ворог – сама держава. Точніше, люди, які обіймають високі державні посади (згадуємо відомий вислів французького короля Людовика IX: «держава – це я»).

Ну а боротися з медом бджоли не можуть за визначенням. Тому, незважаючи на певні успіхи з «детінізації» на окремих ринках, можливості економіки з наповнення держбюджету використовуються в кращому разі трохи більше, ніж наполовину. Доводиться просити у МВФ все нові й нові кредити.